Співзалежність: що це і як позбутися

Що таке співзалежність?

Співзалежність — це стійкий патерн стосунків, коли настрій, рішення і відчуття власної цінності людини прив’язані до стану й поведінки близького із залежністю. Термін виник у роботі з родинами людей з алкогольною залежністю, а тепер ним описують будь-які стосунки, де одна людина систематично ставить чужі проблеми вище власного благополуччя: партнера, дитини, батьків.

Співзалежність — психологічне поняття, а не діагноз у міжнародній класифікації хвороб. Але стрес, тривога і виснаження, які її супроводжують, цілком реальні, і з ними працюють психологи й психотерапевти.

Співзалежна людина відчуває себе відповідальною за почуття, рішення і навіть тверезість близького, хоча контролювати чужу поведінку неможливо. Виходить виснажливе коло: контроль не спрацьовує, тривога зростає, а власні межі й потреби відсуваються ще далі.

Чому виникає співзалежність?

Співзалежність часто формується не тоді, коли в близької людини з’являється залежність, а значно раніше, як засвоєна модель стосунків.

Розуміння причин нікого не звинувачує. Співзалежність — не вибір і не слабкість, а патерн, який колись допомагав виживати у складних умовах, а тепер заважає жити.

Які ознаки співзалежності?

Ознаки співзалежності стосуються поведінки, емоцій і стосунків з іншими людьми, а не лише з тією, від якої людина «залежить».

Чим співзалежність відрізняється від турботи і підтримки?

Здорова підтримка не вимагає відмовитися від власного життя. Про співзалежність, а не звичайну турботу, свідчать такі ознаки:

• ваш настрій і спокій повністю залежать від того, як почувається чи поводиться інша людина;
• складно відмовити чи встановити межу навіть тоді, коли прохання явно шкодить вам;
• власні плани, здоров’я і стосунки систематично відсуваються заради «допомоги»;
• з’являється потреба контролювати чи знати все про дії близької людини;
• виникає провина чи тривога, коли ви не втручаєтеся в чужу ситуацію.

Це не тест з порогом балів. Якщо ви впізнаєте себе бодай у частині пунктів і це заважає жити, варто порадитися з психологом чи психотерапевтом, навіть якщо здається, що «в цій родині так виглядає підтримка».

Як співзалежність впливає на саму залежну людину?

Спроби «врятувати» часто заважають людині із залежністю зіткнутися з наслідками своєї поведінки. Коли близькі постійно покривають борги, вигадують виправдання перед роботодавцем чи прибирають наслідки запою, у залежної людини менше причин щось змінювати.

Це не означає, що треба перестати любити чи спілкуватися. Межі й відмова покривати наслідки — не жорстокість. Іноді саме вони наближають момент, коли людина звертається по допомогу.

Як позбутися співзалежності?

Вийти зі співзалежності — означає не перестати піклуватися, а повернути собі власне життя окремо від чужої залежності.

1. Розділити відповідальність. За свої рішення і поведінку відповідає сама близька людина. Ваша відповідальність — ваші рішення.
2. Вчитися встановлювати межі. Конкретні, послідовні і без провини за те, що вони є.
3. Повернути власні інтереси. Роботу, хобі, стосунки, які були до того, як життя звузилося до однієї проблеми.
4. Знайти підтримку для себе. Це може бути психолог чи психотерапевт, індивідуально або в групі, а також групи взаємодопомоги для родин, наприклад Ал-Анон.

Цей процес рідко буває швидким і майже ніколи не проходить на самоті. З підтримкою фахівця чи групи змінювати звичні реакції легше, ніж самостійно.

Що робити, якщо ознаки збіглися?

Перший крок — консультація фахівця для себе, а не лише розмова про те, «як вплинути на близьку людину». У FAVOR для близьких людей із залежністю є окрема допомога: консультації психотерапевта і сімейні зустрічі. Про формати — у розділі «Реабілітація».

Схожі механізми — надмірний контроль, провина, втрата власних меж — трапляються в родинах з різними видами залежності. Про це також ідеться в матеріалах про ознаки алкогольної залежності і про те, як лудоманія одного члена родини впливає на всю сім’ю.

Якщо йдеться про алкогольну залежність близької людини, покроковий план дій — від першої розмови до ситуацій, коли потрібна екстрена допомога, — у статті «Як допомогти близькому, якщо він п’є: покрокова інструкція».

Часті запитання

Чи можна позбутися співзалежності самостійно?

Часткові зміни можливі, але патерн зазвичай тримається роками і підтримується звичними реакціями оточення. Робота з фахівцем або в групі допомагає помітити ці реакції і закріпити нові.

Чи означає позбутися співзалежності — перестати допомагати близькій людині?

Ні. Йдеться не про відмову від стосунків чи підтримки, а про межі: допомагати з любові й вибору, а не з тривоги і провини, і не покривати наслідки чужої поведінки замість самої людини.

Як довго триває робота зі співзалежністю?

Зазвичай це не кілька сеансів. Стійкі зміни потребують кількох місяців регулярної роботи, іноді довше, залежно від того, як давно сформувався патерн.

Чи є групи підтримки для родин залежних людей?

Так. Є групи взаємодопомоги для родичів і друзів людей із залежністю, наприклад сімейні групи Ал-Анон (Al-Anon), які діють і в Україні. Національна модель допомоги особам із розладами вживання психоактивних речовин, підготовлена Центром громадського здоров’я, згадує такі групи серед форм підтримки для близьких. Окрім груп, можна працювати з психологом чи психотерапевтом індивідуально або в терапевтичній групі.

Чи анонімна консультація і скільки вона коштує?

Як влаштована конфіденційність звернення, пояснюємо в статті «Анонімне лікування залежності». Ціни на консультації — на сторінці «Ціни».

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця. Якщо в родині є насильство або гостра криза, телефонуйте 102 чи 112 або на цілодобову гарячу лінію.