Стадії алкоголізму: від першої до третьої

Звідки взявся поділ на стадії?

Поділ алкоголізму на три стадії — клінічна традиція вітчизняної наркології. Міжнародні класифікації хвороб, МКХ-10 і МКХ-11, стадій не використовують: вони розрізняють шкідливе вживання алкоголю і залежність від алкоголю (у МКХ-10 — код F10.2, у МКХ-11 — 6C40.2). Діагноз залежності за МКХ-10 ставлять, якщо протягом останніх 12 місяців одночасно траплялися щонайменше три з шести ознак: сильний потяг, втрата контролю, стан відміни, толерантність, витіснення інших інтересів, вживання попри шкоду.

Стадії зручні як опис того, як зазвичай розвивається хвороба і що змінюється в організмі та поведінці. Вони допомагають родині зрозуміти, що відбувається. Але діагноз і план допомоги лікар будує за оглядом і міжнародними критеріями, а не лише за номером стадії.

Навіщо знати стадію?

Від стадії залежить, якої допомоги потребує людина. На ранньому етапі іноді досить консультацій психолога і зміни звичок. Коли вже сформувався абстинентний синдром, потрібна медична допомога при виведенні із запою. На пізньому етапі без тривалого лікування й реабілітації обійтися дуже складно. Тому лікар спершу оцінює стан людини, а вже потім пропонує план допомоги.

Перша стадія: коли все ще виглядає як звичка

На першій стадії людина продовжує працювати, спілкуватися з друзями і зовні виглядає цілком благополучно. Тому цей етап найлегше пропустити.

Що відбувається насправді:

• росте толерантність: для того самого сп’яніння потрібно більше алкоголю, ніж рік чи два тому;
• з’являється психологічна тяга, бажання випити виникає частіше і в дедалі різноманітніших ситуаціях;
• людина періодично випиває більше, ніж планувала, і сама це помічає;
• трапляються провали в пам’яті про частину вечора.

Фізичної залежності на цій стадії ще немає: перерва у вживанні не викликає тремору, пітливості чи безсоння. Тому на першій стадії змінити ситуацію найпростіше — організм ще не перебудувався, а звички ще можна змінити.

Друга стадія: організм починає вимагати алкоголь

Головна відмінність другої стадії — поява абстинентного синдрому. Це вже не звичайне похмілля, а стан, коли організм фізично страждає без чергової дози і заспокоюється тільки після неї.

Типові прояви цього етапу:

• тремор рук вранці, пітливість, прискорене серцебиття;
• тривожність і дратівливість, які минають після випитого;
• ранкове похмелення — випивка зранку, щоб полегшити стан;
• запої, коли людина п’є кілька днів поспіль;
• втрата контролю стає систематичною, а не поодинокою;
• проблеми на роботі й у родині помітні оточенню, хоча сама людина може їх заперечувати.

На другій стадії самостійно припинити вживання вже буває небезпечно. Різка відмова без медичного супроводу може спричинити судоми і тяжкий стан відміни, тому виведення із запою на цьому етапі краще проходити під наглядом лікаря.

Як проявляється абстинентний синдром, через скільки годин після останнього вживання він починається і коли можливі судоми чи делірій, розібрано в статті «Абстинентний синдром при алкоголізмі: симптоми і лікування».

Що відбувається з організмом під час запою і після різкої зупинки, пояснює стаття «Виведення з запою: що відбувається з організмом».

Третя стадія: коли толерантність падає, а наслідки стають важко оборотними

Особливість третьої стадії в тому, що людина сп’яніє від значно меншої кількості алкоголю, ніж раніше. Це не покращення, а ознака виснаження організму: печінка й нервова система вже не справляються з навантаженням, яке витримували роками.

На цьому етапі з’являються:

• виражені зміни особистості, звуження інтересів, апатія;
• тяжкі запої, які можуть тривати тижнями;
• серйозні ураження печінки, серця, нервової системи;
• ризик тяжких станів відміни: судом, галюцинацій, сплутаної свідомості.

Ці стани небезпечні для життя і потребують негайної медичної допомоги. Якщо після припинення вживання з’являються судоми, марення чи сплутана свідомість, треба відразу телефонувати на цілодобову гарячу лінію або викликати швидку, а не чекати, поки стане легше.

Як стадії відрізняються між собою?

Скільки триває перехід між стадіями?

Точних термінів немає: у когось залежність формується за кілька років, у когось — за десятиліття. Швидкість залежить від віку, статі, спадковості, кількості й частоти вживання, а також від супутніх психічних розладів.

Жінки можуть стикатися з проблемами швидше. За даними Національного інституту з питань зловживання алкоголем та алкоголізму США (NIAAA), у жінок проблеми, пов’язані з алкоголем, з’являються раніше і при меншій кількості випитого, ніж у чоловіків, а ураження печінки, серця і мозку розвиваються швидше. Для підлітків алкоголь особливо шкідливий, бо мозок у цьому віці ще розвивається.

Чи можна зупинити прогресування самостійно?

На ранньому етапі деякі люди справді змінюють звички без медичної допомоги, особливо якщо поруч є підтримка родини. Але покладатися тільки на силу волі ризиковано: людині складно об’єктивно оцінити власний стан, і момент, коли варто було звернутися по допомогу, часто минає непоміченим. Консультація нарколога чи психолога на ранньому етапі не зобов’язує одразу починати лікування, зате дає розуміння, де саме людина перебуває і що робити далі.

Що робити на кожній стадії?

Підхід до допомоги залежить від стану людини. На ранньому етапі зазвичай достатньо роботи з психологом і зміни оточення. Коли є абстинентний синдром, до цього додається медична допомога: зняття стану відміни під наглядом лікаря, а потім психотерапія. Про формати такої допомоги — на сторінці реабілітації від алкогольної залежності.

На пізньому етапі медична частина триває довше, а після неї зазвичай потрібна повноцінна реабілітаційна програма, яка допомагає відновити не тільки тіло, а й здатність жити без алкоголю. Чим медичний етап відрізняється від реабілітаційного, пояснює стаття «Різниця між наркологічною клінікою і реабілітаційним центром».

Якщо гострий стан уже настав — людина в запої або в неї виражений синдром відміни, — потрібне виведення із запою вдома або у стаціонарі, залежно від стану.

Часті запитання

Чи можна визначити стадію самостійно, за описом?

Орієнтовно — так, за загальними ознаками. Але оцінку ставить лише лікар після огляду: ознаки різних стадій часто накладаються, а перебіг у кожної людини свій.

Чи завжди третя стадія незворотна?

Ні, але відновлення на цьому етапі триваліше і складніше. Частина функцій організму може відновитися при повній відмові від алкоголю і своєчасному лікуванні, хоча деякі зміни залишаються.

Чому лікар може не назвати стадію в діагнозі?

Тому що офіційний діагноз формулюють за МКХ, де стадій немає: там є шкідливе вживання і синдром залежності. Стадію лікар може згадати, щоб пояснити, наскільки далеко зайшла хвороба і чого очікувати від лікування.

Що робити, якщо близька людина заперечує наявність проблеми?

Почати з консультації для себе, без участі залежного. Як говорити з людиною, яка все заперечує, розказано у статті «Як допомогти близькому, якщо він п’є». Про те, як зберегти конфіденційність звернення, — у статті «Анонімне лікування залежності: що це означає насправді».

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Якщо стан гострий, зателефонуйте на цілодобову гарячу лінію або викличте швидку допомогу.